Навесні все оживає та відчувається оновлення!
Левченко Тетяна Миколаївна працює на АТ «Полтавському турбомеханічному заводі» майже 28 років, зараз є керівником планово диспетчерського відділу ливарного виробництва.
– Хто ви за спеціальністю та який університет закінчили?
– Закінчила ХПІ за спеціальністю механообробка станків та верстатів с ЧПУ.
– Який шлях ви пройшли до сьогоднішньої посади?
– Я свою трудову діяльність розпочала з центральної дільниці АТ «Полтавського турбомеханічного заводу» та пропрацювала 3 роки у ремонтному цеху, потім була диспетчером ПДВ, через деякий час стала начальником і вже 2 роки працюю на ливарному виробництві.
– У чому полягає ваша робота та що в ній цікавого?
– Все цікаво. Робота моя полягає у щоденному плануванні виробництва. Щовечора ми вирішуємо, що будемо виготовляти. Зранку я планую роботу ливарного виробництва: дільниця сірих чавунів, дільниця сталевого литва, дільниця точного литва, дільниця обрубки та термообробки литва, всі графіки узгоджуємо. Вранці плануємо – ввечері здаємо на склад і так кожного дня.
– Чим подобається ваша робота?
– Від початку до кінця я контролюю весь процес. Кожного ранку та вечора нарада починається з мене. Я відчуваю гордість за виконання планів отримання готової продукції нашою невеликою командою.
– Як справляєтесь у такому чоловічому колективі?
– Якось відразу знайшли спільну мову. Буває по всякому хлопці молодці, завжди йдуть на зустріч. Вони мене вчили, зараз я їх вчу – допомагаємо один одному розібратися (посміхається).
Зараз є столова де готується смачна та корисна їжа, керівництво завжди слідкує за постачанням якісних продуктів харчування. А найбільше наш дружній колектив радує смачна випічка.
– Цікаві моменти траплялися?
– Багато всього і все цікаво. Щось нове кожного дня. Привезли перший раз курей та вівці -було здивування на підприємстві.
Коли було дуже холодно по цеху носили чай та випічку, хлопців наших зігрівали ще й добрим словом.
– Що для вас підприємство?
– Я до нього сильно звикла, це моя сім’я.
У мене батько був начальник ремонтного цеху, працював інженером і мама в архіві працювала. Прийшли вони на підприємство в 16 років познайомилися і зійшлися. Родина моїх батьків народилася на цьому підприємстві тож для мене воно дуже цінне.
– Що є головним досягненням підприємства?
– Те що ми розвиваємося не зупиняємося на досягнутому, створюємо нову номенклатурну групу, виходимо на Європейський ринок. Нам дуже пощастило, що запустили у роботу нову піч Indemak, бо у такий час ми б не змогли взагалі працювати (через відключення світла). Доречі, запустили у роботу сушку піску – це економно!
Модернізація дуже важлива для відмінної роботи підприємства.
– Чи є у вас хобі?
– Немає часу ні на що. Цілий день в роботі. Хобі – внуки, люблю їх балувати смаколиками, пиріжками та проводити з ними час.
– Що можете побажати жінкам навесні?
– Наші жінки «І в вогонь і в воду» все можуть. Велика частина роботи тримається на тринадцяти жінках ливарної дільниці.
Я бажаю їм весни у душі та миру. І що б на очах були тільки сльози щастя.