Один день із життя слюсаря

Нині слюсар – одна з найпопулярніших робітничих професій. Фахівці цього напрямку потрібні не лише в Україні, а й за кордоном, тому доволі часто спеціалісти з України їдуть на заробітки в сусідні країни.

Без слюсарів складно уявити ремонт водопровідних труб чи будь-яке виробництво. Але найпоширеніший напрямок роботи слюсарів – машинобудування. У цій сфері слюсарі працюють над виготовленням різноманітних деталей.

Про свій робочий день, тонкощі праці слюсарем та плюси роботи у цій галузі розповідає слюсар Полтавського турбомеханічного заводу  Андрій Кривобок.

Його робочий день розпочинається о п’ятій  ранку. Уже о 07:00 він приходить на роботу. Його робочий день не розпочнеться доти, поки він не привітається з усіма колегами. А їх у нього чимало! Чоловік розповідає, що деякі колеги працюють  на Полтавському турбомеханічному заводі вже  по 40 років. Він же прийшов сюди відносно нещодавно – півтора року тому. Раніше також працював на полтавських заводах, але на посаді зварювальника.

«Скільки себе пам’ятаю працював зварювальником. У Полтаві завжди було багато роботи – кілька заводів, а окрім них ще й приватні замовлення. Непогано заробляв. І робота мені подобалась. Ніколи не розумів, чому робочі професії певний час були досить непопулярними. Юристи, маркетологи, економісти – це круто, але руками також комусь працювати потрібно. Я б, мабуть, і досі був би зварювальником, але через проблеми зі здоров’ям вирішив змінити рід діяльності і став слюсарем, бо так навантаження на очі буде значно меншим».

О 08:00 усі працівники збираються на «планірку». Кожен із них отримує наряд на день – перелік задач, які потрібно виконати до кінця робочого дня. Потім ще є трішки часу для ранкового чаю і – до роботи.

Сьогодні Андрій Кривобок працює за шліфувальним станком – обробляє клапани, які далі стануть невіднятному частиною компресора чи масло очисної станції. Швидкість його роботи буде залежати від того, над яким саме клапаном потрібно працювати.

Їхня класифікація дуже різна й залежить від багатьох факторів: структура, серцевина, потужність потоку, матеріал з якого буде виготовлений клапан – це може бути вуглецева чи нержавіюча сталь, мідь тощо.

Ще є дуже багато факторів, що впливають на роботу слюсаря. Наприклад, пневматичні або електричні приводи. Вони нам з вами ні про що не скажуть, але спеціалісти  про них знають і завжди керуються ними у своїй роботі.

Перша частина дня Андрія минає за станком. Дві перерви на каву або чай. У цей час він з колегами також говорить про роботу – обговорюють свої задачі, роботу станків і ще багато усіляких технічних термінів.

З 12:00 до 13:00 – обідня перерва. На території заводу є своя їдальня з безкоштовним харчуванням. Тому не потрібно виходити в місто за обідом. Солянка, каша з м’ясом, салат, яблучний пиріг на десерт – саме так виглядає сьогоднішній обід.

Після обідньої перерви продовжуємо роботу. Перший етап обробки клапана завершено, тому до нашого героя приєднується його колега. Він допомагає у шліфуванні клапанів на наступних етапах. У середньому, аби пройти всі етапи з виготовлення одного клапана, необхідно від 5 до 10 днів.

Робочий день сьогодні завершується о 17:00. Але так не завжди. Коли на заводі великі замовлення, то працівники часто залишаються понаднормово.

«Буває, що залишаюсь до 20:00. Це коли завод отримав замовлення на велику партію тієї чи іншої продукції. Так відбувається доволі часто, бо нині завод набрав потужності й щомісяця ми експортуємо вироби у більш ніж 20 країн світу. Наша понаднормова робота досить непогано оплачується, тому для співробітників це дуже добре – більше працюємо, але й набагато більше заробляємо».

Комусь робота слюсаря може здатись нецікавою, але Андрій Кривобок запевняє, що це не так. Він виокремив для себе кілька плюсів роботи на його посаді.

Андрій  Кривобок говорить, що в роботі, звичайно, є не тільки плюси. Один із важливих моментів – його робота доволі травмонебезпечна. Тому на заводі постійно необхідно дотримуватись норм охорони праці та техніки безпеки. Також від інструментів, з якими доводиться працювати майже щодня, виходять вихідні вібраційні хвилі. Надалі це може спричинити розвинення хвороб судин та суглобів. Аби цього уникнути, необхідно завжди працювати в спеціальному одязі та рукавичках (останні нейтралізують вібрацію).

Нині доволі важко знайти гарного спеціаліста. Окрім базової освіти, слюсар також повинен мати низку певних навиків, без яких неможлива його робота.

До цього переліку входять:

• технічний склад розуму;
• уміння працювати зі спеціальним інструментом (борідки, зубило, кувалда, мітчик);
• розуміння основ слюсарної справи;
• базові знання фізики, геометрії, механіки та інших точних наук;
• розвинена моторика пальців;
• фізична витривалість, акуратність, уважність і терпіння;
• знання техніки безпеки, принципів роботи обладнання, з яким доводиться мати справу, особливостей оброблюваних матеріалів, методів ремонту старих деталей, пристрою і варіантів використання контрольно-вимірювального технічного оснащення.