«Весна – це Оновлення!»

Архипенко Вікторія, головний бухгалтер працює майже тридцять років, а вісім з них – головним бухгалтером АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»

– Хто ви за спеціальністю та який університет закінчили?

– Насправді, я маю дві вищі освіти. У 1991 році закінчила Сумський сільськогосподарський інститут та здобула кваліфікацію економіст-організатор с/г, у 2003 році – Харківський регіональний інститут НАДУ при президентові України та здобула кваліфікацію магістра державного управління.

– Розкажіть про вашу роботу. Що в ній захоплюючого?

– Зазвичай, роботу бухгалтера вважають нудною та монотонною робою. Насправді це не так. Бухгалтерія, як дзеркало відображає результат, саме, колективної роботи. Як на мене, то бухгалтерію можна порівняти із симфонічним оркестром. Коли в групі оркестрантів працюють професіонали, симфонією, яку вони грають, можно заслухатись. У тойже час, фальшиву мелодію слухати просто неможливо. Так само і в бухгалтерії. Тільки результатом роботи є баланс рахунків. Баланс може звучати як чарівна мелодія, коли все зроблено вірно, та може і скрипити, коли містить помилки.

– Вікторія Михайлівна, в машинобудуванні жінки завжди були в меншості, тому і вважаються прикрасою чоловічого колективу, чи не так? Ви працюєте переважно у жіночому колективі, але на підприємстві переважає чоловіки. Як справляєтесь?

– Людські стосунки, дійсно, дуже важлива і досить складна частина життя. Їх вибудовуєш кожен день як на роботі, так і вдома. Взагалі, це кропітка щоденна праця…. Проте, у стосунках є певні правила, яких необхідно дотримуватись: хочеш бути почутим, не треба кричати – насамперед навчись слухати сам, хочеш щоб тебе поважали – навчись поважати інших… І тоді все буде.

– Які в вас є хоббі, що в них є захоплюючого?

– Хоббі, звичайно, є, але, нажаль, на нього зараз не вистачає часу. А захопливе в ньому те, що дозволяє перезавантажитися.

У вас у кабінеті багато квіточок, це ваше захоплення, чи є у вас улюблена квітка і чому?

– Квіти… Вони всі такі різні, є «капризулі», є «колючки»…,  але всі вони однаково радують і надихають. Для мене важливо спостерігати за квіткою, як вона росте, як у неї з’являються нові листочки, нові росточки… Кожна квітка намагається віддячити людині за турботу чи то квіткою, чи то різнобарвним листям, вони всі чудові, важко віддати якійсь із них перевагу.

– Чи були у вас цікаві моменти на підприємстві?

– Так. Але не моменти, а життя. Завод – це шалений механізм який живе, дихає,  розвивається, видає потрібний людині продукт. А нам випала чудова можливість стати частиною цього життя.

– Складається враження, що Ви-людина, яка завжди перебуває в гарному настрої. Як вважаєте, що в нашому непростому світі є запорукою гарного настрою?

– Непростий світ і гарний настрій… Здається зовсім не сумісні поняття… Говорячи про себе, я б не сказала, що настрій гарний завжди. В житті буває все, і моменти розчарувань, і моменти переживань, і моменти сумнівів, і, навіть, болі… Але, коли у житті трапляється якась неприємність, я не кричу у небо «За що?», я намагаюсь заспокоїтися, чесно і щиро сама перед собою, проаналізувати подію і зрозуміти – «Для чого» життя надало мені саме такий урок. А коли все становиться на своє місця – відчуваєш внутрішню гармонію. Саме у такому стані людина просто приречена на щастя.